"Прости" и "извини" - казалось бы нет разницы,
А разница, увы, как раз и есть.
Кто виноват, признался, ни за кого не прячется,
Сказал: "Прости..." - тому от Бога честь.
Не "Извини!", что значит - ТЫ сделай невиновным
Меня и как бы, "из вины" достань.
Вот - я тут извинился, теперь такой "духовный"
По всем канонам... Так уже отстань.
"Прости" - оно другое: "Я виноват, и САМ же
Перед другими признаю вину.
И нет меня на свете несноснее и даже,
Наверное, без прощения я умру...
Исправиться - единое одно во мне желание,
Не огорчить спокойствие твое.
И... если Бог пошлет когда-нибудь свидание,
Пусть в душах наших славит все Его".
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 4383 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Но как ответите на это? - женя блох Псл134:15:17"Идолы язычников-серебро и золото,дело рук человеческих.
Есть у них уста,но не говорят;Есть у них глаза,но не видят;Есть у них уши,но не слышат,и нет дыхания в устах их.Подобны им будут делающие их
и всякий,кто надеется на них."
